Переходячи до заключних катехиз про євангелізацію, Папа Франциск вказав на фундаментальну роль радості для вірогідності свідчення Євангелія, джерелом якої є безкорисливий дар зустрічі з Ісусом та спасіння.

На початку цього року, 11 січня, Папа Франциск розпочав цикл повчань, присвячений апостольській ревності та звіщенню Євангелія. Представивши біблійну основу євангелізації та приклади зі Святого Письма, Святіший Отець також познайомив слухачів з різними постатями, які на всіх континентах ділилися Божим словом і досвідом зустрічі з Христом. У середу, 15 листопада 2023 р., він ступив на заключний етап цього циклу, запропонувавши підсумувати його кількома моментами, почерпнутими з Апостольського напоумлення «Evangelii gaudium», яке побачило світ десять років тому. Цей документ, який підсумовує праці асамблеї ватиканського синоду на тему нової євангелізації, називають програмним документом цього понтифікату.

Найрадісніша новина

Першим пунктом, на якому зупинився Папа, є той, від якого «залежить суть євангелізайного жесту», тобто, радість. У прочитаному на початку зустрічі уривкові з розповіді святого Луки про народження Ісуса зазначалося, що ангел явився пастухам, звіщаючи «велику радість». «Якою ж є її причина? Добра новина, несподіванка, гарна подія? Щось набагато більше – Особа, Ісус. Ісус є радістю. Він, втілений Бог, Який прийшов до нас», – наголосив Святіший Отець, зауваживши, що питання полягає не в тому, чи звіщати Його, але як. І цим «як» є радість…

Запорука вірогідності

«Ось чому знервований, засмучений, незадоволений або, що ще гірше, ображений християнин не є вірогідним», – вів далі Наступник святого Петра, наголошуючи, що такий говоритиме про Ісуса, але йому ніхто не віритиме, а тому «потрібно чувати над нашими почуттями». «В євангелізації діє безкорисливість, бо вона випливає зі сповнення, а не з тиску», – сказав Папа, звертаючи увагу на те, що коли хтось пробує євангелізувати на основі ідеології, то не це спрацює. «Євангеліє – це не ідеологія: Євангеліє – це звіщення, звіщення радості. Ідеології холодні, всі. Євангеліє несе тепло радості. Ідеології не вміють усміхатися, а Євангеліє – це усмішка, воно спонукає усміхнутися, бо торкається душі Доброю Новиною».

Сповнення радості

Святіший Отець зауважив, що народження Ісуса – в історії та в житті кожного з нас – є причиною радості. Він нагадав про досвід учнів з Емауса, які розпізнавши Ісуса, переповнилися радістю, яку не могли тримати в собі. «Зустріч з Ісусом завжди приносить радість, і якщо з тобою цього не відбувається, то це не справжня зустріч з Ісусом», – мовив він, зауваживши, що те, що сталося з учнями, говорить нам про те, що першими, хто повинні бути євангелізованими, є учні, всі ми.

Також і сьогодні інші чекають на Євангеліє

«Занурені в швидкоплинну і заплутану атмосферу сьогодення, ми теж можемо опинитися в ситуації, коли живемо вірою з ледь помітним відчуттям відмови, переконані, що Євангеліє більше не слухають і більше не варто старатися його проповідувати. Ми можемо навіть бути спокушеними ідеєю залишити "інших" прямувати своєю власною дорогою. Натомість, саме цей час – це час повернутися до Євангелія і відкрити для себе, що Христос "завжди молодий, Він завжди є постійним джерелом новизни" (Evangelii gaudium, 11)», – зазначив Наступник святого Петра, заохочуючи наслідувати порив двох учнів з Емауса, відкриваючи, що у світі повно братів і сестер, «які чекають на слово надії».

«На Євангеліє чекають і сьогодні. Сучасна людина подібна до людини всіх часів: вона потребує його, навіть цивілізація запрограмованої невіри та інституціолізованої світськості; ба більше, особливо суспільство, яке залишає порожнім простір релігійних почуттів, потребує Ісуса. Це сприятливий момент для звіщення Ісуса», – сказав Папа, ще раз наголошуючи, що з Ісусом Христом завжди народжується та відроджується радість. «І якщо хтось із нас не відчуває цієї радості, запитаймо себе, чи ми знайшли Ісуса», – додав він, підкресливши, що «Євангеліє завжди ступає дорогою радості».