ПИТАННЯ: Чи може християнин прожити життя, не вступаючи в шлюб і не складаючи чернечих обітниць? Чи таке покликання не передбачено?

ВІДПОВІДЬ: Зрозуміло, християнин не зобов'язаний перебувати у шлюбі або присвячувати себе Богові через євангельські поради. В історії Церкви маємо чимало святих людей, які не мали ні того, ні іншого статусу. Кожен з них в деякому розумінні мав сім'ю - про яку дбав або  матеріально, або духовно. Це могли бути рідні, друзі, громада. Основне покликання християнина полягає не в прийняті статусу, а в самовіддачі ближньому, за прикладом Бога, який став даром для людей.

Серед таких «одинаків» є й ті, хто марно чекають зустрічі з людиною, з якою можна створити сім'ю: вони також покликані жити для інших, а не тільки для себе, здійснюючи у своєму житті і на своєму місці свого роду материнство і батьківство по відношенню до братів і сестер.

До таких людей належать і подвижники страждання, - в історії Церкви їх теж було чимало. Згадаймо слугу Божу Марту Робен (1902-1981): вона не була ні черницею, ні дружиною. Вона прожила у фізичних стражданнях і в мороці, не маючи можливості навіть поворухнутися, і харчувалася тільки Євхаристією. Марта говорила, що її покликання - молитися і жертвувати свої страждання, беручи участь у жертвопринесенні Ісуса Христа за порятунок людства.

Всі люди без винятку - сімейні, богопосвячені, незаміжні і неодружені, - покликані перетворювати свою працю і своє життя в жертву Богу за життя світу. Святий апостол Павло в Посланні до Римлян нагадує: «Ніхто з нас не живе для себе, і не вмирає ніхто для себе; Бо коли живемо - для Господа живемо, коли вмираємо - для Господа вмираємо І чи живемо, чи вмираємо - ми Господні».

Щеплені до лози - Ісуса Христа - в будь-якому статусі і життєвій ситуації ми покликані жити так, щоб приносити плоди.