Звернення Комісії УГКЦ у справах родини з приводу Дня молитви за сиріт
 
Вже традиційно друга неділя листопада є присвячена в християнських громадах України молитві за дітей-сиріт.Говорячи про сиріт, маємо на увазі дітей, в яких немає батьків, або ж чиї батьки не можуть бути з своїми дітьми через певні соціальні обставини: міграція, безробіття, злочинність, алкоголізм. Також багато дітей в Україні виховується в неповних сім’ях (переважно матерями) через розлучення. Тож цього дня ми, християни, єднаємося спільно в молитві до Господа за кращу долю для дітей, позбавлених батьківського піклування.

У Святому Письмі псалмопівець Давид називає Бога «сиротам Батько» (Пс. 67), а Ісус Христос обіцяє: «Я ніколи не залишу Вас сиротами (Ів. 14:18). В посланні ап. Якова ж читаємо, що «чисте і непорочне благочестя перед Богом і Отцем є те, щоб доглядати сиріт та вдів у їх скорботах» (Яков.1, 27).

Діти-сироти не є частиною іншого суспільства ніж те, до якого належимо ми, адже усі ми, християни, спільно творимо Божу родину – Церкву. Ми є спільнота «усиновлених» дітей Божих. Кожен з нас свій дар «усиновлення» прийняв у Хрещенні через «Духа Утішителя, Духа усиновлення» (Рим. 8,15). Тож хто, як не ми, християни, візьмемо на себе відповідальність за покращення життя дітей, обділених батьківською опікою?

Згідно з статистикою, в Україні налічується близько 30 тисяч дітей, позбавлених батьківського піклування. І приблизно такою ж є кількість християнських  громад в Україні. Все це є дуже промовистим знаком для нас, який свідчить про запрошення Церкви до участі в Божому плані допомоги дітям-сиротам, адже місія Церкви як і місія Христа полягає у любові та служінні.

Потреби кожної дитини, подібно як і можливості кожного з нас, є різними, але і способів допомоги дітям є багато. Наше завдання вибрати той, що найбільше підходить нам. Хтось може фінансово підтримати організації, що працюють з сиротами; хтось може свій вільний час присвятити дитині-сироті і поділитися з нею своїм талантом, досвідом чи просто спільно проведити час - стати для дитини наставником. Віримо, що знайдуться люди, які також зможуть відкрити для дитини-сироти не лише двері свого серця, але й двері свого дому - усиновити дитину чи створити прийомну сім’ю.

В цей день ми маємо нагоду говорити про проблему сирітства, про нужди дітей та про різні способи допомогти їм. Цей день спільної молитви допоможе всім нам краще зрозуміти ситуацію і почати допомагати дітям позбавленим батьківської опіки та тим сім’ям, які виховують дітей-сиріт, а також виховувати своїх дітей, готовими приймати їхніх ровесників, які не мають щастя жити огорнені любов’ю та турботою у рідній сім’ї. Віримо, що спільна молитва Церкви та щирі починання приведуть до великих перемін в житті кожного з цих дітей, в житті Церкви та суспільства.