В інтерв’ю для ватиканських медіа, даному з нагоди оголошення про зарахування до Колегії Кардиналів, архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті, Префект Дикастерії для Східних Церков, поділився думками про зв’язок кардинальства з мучеництвом, про ситуацію та Близькому Сході та в Україні, де свого часу був Апостольським Нунцієм.

У списку майбутніх кардиналів, який Папа Франциск оголосив у неділю, 9 липня 2023 р., є також ім’я італійця за походженням архиєпископа Клаудіо Ґуджеротті, Префекта Дикастерії для Східних Церков, який перед тим здійснював дипломатичне служіння, представляючи Папу в Грузії, Вірменії та Азербайджані, в Білорусі, в Україні та у Великій Британії.

Кардинальський колір – це колір крові

В інтерв’ю для Vatican News, даному після оголошення про введення до Колегії Кардиналів, він зазначив, що сприймає це призначення «як особливо важливу та важку відповідальність», оскільки червоний кардинальський колір – це «не колір слави, а колір мучеництва». «І я бачив багато крові під час мого служіння як нунція. Я бачив, як багато людей віддавали свою шану Христові кров'ю», – сказав він, додаючи: «А тепер Папа, а перед тим Бог, вимагають від мене готовності бути вірним Церкві і Папі аж до того, щоб віддати своє життя, якщо це буде потрібно».

Префект Дикастерії для Східних Церков звернув увагу на те, що компетенція цього відомства поширюється на Близький Схід, на Ефіопію, Еритрею та Україну, де й сьогодні відбуваються криваві події. «Християнський Схід завжди був осередком вірності Христу аж до мучеництва», – зауважив він, зазначаючи, що «цей дуже глибокий зв'язок зі свідченням мучеництва є ледь не прописаний в ДНК Східних Церков».

Збагнути контекст сьогодення через уважність до минулого

У контексті того, що це кардинальське призначення збігається з місією кардинала Дзуппі, пов’язаною з пошуками шляхів для зменшення напруженості у війні в Україні, одним із запитань було прохання дати оцінку дипломатичним зусиллям Святого Престолу в цьому процесі. «Мені не відомі деталі місії кардинала Дзуппі, але я впевнений, що його вміння і привітність торкнуться сердець. Я був нунцієм у Білорусі, Україні, а також у Грузії, куди увійшли російські танки... Можу сказати, що за цим стоїть цілий комплекс причин, про які ми, західні люди, часто не знаємо», – відповів архиєпископ Ґуджеротті, зазначаючи, що коментарі, які він часто читає, вважає вкрай обмеженими, «тому що вони не включають нічого, окрім сьогоднішнього дня».

«На Сході, якщо ви хочете зрозуміти сьогодення, ви повинні зрозуміти вчорашній день, а якщо ви хочете зрозуміти завтрашній день, то цей завтрашній день тим більше вкорінений у тому, що відбувається тепер. У мене немає відчуття, що розпад Радянського Союзу був глибоко осмислений і зрозумілий західним світом», – сказав колишній нунцій в Україні. «Що я можу сказати дуже чітко, так це те, що Папа Франциск завжди шукав і хотів миру понад усі раціональні можливості, і що це випливає з його глибокої віри, віри, яка є вірою, що перевершує розум. А любов, безумовно, стоїть і перед розумом, і після нього», – додав він, згадуючи про гуманітарну ініціативу, яку Папа Франциск організував, коли архиєпископ Ґуджеротті був його представником в Україні, зібравши 16 мільйонів євро для допомоги постраждалим від війни, що розпочалася 2014 року. Тоді 800 тисяч людей скористалися допомогою, яку зуміли організувати Папа та європейські католики.

У пошуках єдності між Христовими учнями

В інтерв’ю також йшлося про сподівання на відновлення єдності між Христовими учнями. Архиєпископ Ґуджеротті, який брав участь у працях Міжнародної змішаної комісії богословського діалогу між католиками і православними в Александрії Єгипетській, зауважив, що «атмосфера на особистому рівні була дуже доброю». «Звичайно, особиста близькість – це одне, а історичні тягарі наших стосунків – зовсім інше. Потрібно, щоб сила особистих контактів була настільки потужною і сповненою любові, щоб вона долала всі ці тягарі, увесь цей баласт, що заважають нам обійнятися на людях так само, як ми це робимо у приватній обстановці», – сказав кардинал-номінат Клаудіо Ґуджеротті.