У Бельгії у 2023 році відбулося 3423 евтаназії. Це означає, що через 20 років після запровадження цієї можливості майже 9 людей щодня гинуть через хворобу чи страждання. У парламенті триває робота над внесенням змін до закону, і проект змін викликає серйозні суперечки.

Поправки були вимушені через сумнівне застосування закону про евтаназію. Це включає: випадок Тіни Нис, 38-річної жінки, в якої приводом покінчити з життям став синдром Аспергера, який вважали невиліковною хворобою, і Годлієви де Троєр, 64-річної жінки, яка страждала від депресії. В останньому випадку син жінки дізнався про смерть матері, коли в лікарні йому повідомили, що слід подбати про її тіло. Чоловік вирішив передати справу до Європейського суду з прав людини, який визнав його правоту і зобов’язав Бельгію змінити закон про евтаназію.

Законопроект, який опрацьовують в парламенті, передбачає три типи порушень закону лікарями, які проводять асистентську смерть, з різним ступенем відповідних санкцій. Неперевірка стану пацієнта карається до 15 років позбавлення волі, тобто пацієнт повинен бути людиною, здатною приймати рішення, перебувати у свідомості на момент звернення з проханням, а також страждати на невиліковну хворобу, яка викликає нестерпний психічний або фізичний біль. Порушення обов'язку проконсультуватися з іншим лікарем, а в деяких випадках і з членами сім'ї або психологом, караються позбавленням волі на строк до трьох років. Останній комплекс порушень стосується т. зв. формальних умов і за них немає штрафів. Дивно, що в останню групу входила перевірка лікарем того, що прохання пацієнта про евтаназію було подано добровільно після ретельного обдумування та без зовнішнього тиску. За неповідомлення пацієнта про стан його здоров’я та перспективи подальшого життя, а також про можливе лікування чи паліативну допомогу не передбачено штрафних санкцій. Також можна буде безкарно пропустити розмову із родичами пацієнта у разі ухвалення нового законопроекту.