У неділю, коли спекотне літнє сонце наближалося до заходу, запрошуючи у гості надвечір'я, дзвін святого апостола Андрія Копичинецької парохії Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ під покровом пророка Іллі скликав своїх парафіян на здійснення благословення, закладення й освячення першого каменя єпископом Димитрієм Григораком ЧСВВ. Християни міста і сусідніх сіл із отцем-доктором Василієм Погорецьким, настоятелем цієї церкви, отцем-деканом Василем Квіком зустріли поважного гостя біля освяченого у серпні 2010 року Хреста на честь заснування парафії. «Квітуча копичинецька земля щиросердечно вітає Вас. Пробуджені пам'яттю наших славних предків, ми сердечно прагнемо збудувати величний храм на славу Божу і уклінно просимо Вас, владико, здійснити Чин благословення і положення першого каменя на зведення церкви. Це місце бачило сльози, цвинтар і людське горе. Настав час радості. Дозвольте, дорогий владико, це щире привітання від імені всіх парафіян завершити своїм віршем: Недільне надвечір’я, / Молиться бархатний дзвін, / Рідна сугестія повір’я / Сідає вже часу на ослін. / Вітаєм рідного владику, / Апостола віри і добра. / Вкраїна наша знов на стику, / Та хрест між нами й дітвора. / Переможем всі незгоди / І храм збудуєм на віки, / Дай нам Боже в душі погоди / Тобі служити залюбки», – промовив отець-доктор Василій. Діти вручили владиці Димитрію хліб-сіль на вишитому рушникові.

Церковна процесія з хоругвами підійшла до території, де проводяться фундаментні роботи під майбутній храм. Священнослужителі розпочали обряд молитвами. Владика Димитрій спочатку освятив єлей, маслинову олію, яка використовується для церковних обрядів, а потім дерев'яний хрест, який до ями біля майбутнього вівтаря приніс о. Василій. Єпископ Димитрій доручив нести до місця святилища храму перший камінь для освячення старшому церковному братові Романові Матіяшу. Владика прочитав молитву, покропив камінь свяченою водою та полив освяченим єлеєм. Потім покропив свяченою водою і весь фундамент під нову церкву.

Біля входу на територію будівництва храму, де проходив основний церемоніал благословення, молитов, єпископ Димитрій проголосив свою проповідь. Він, зокрема, сказав:« Є будівлі, які мають величне значення в житті людей, які лікують їхні душі... Це – храми. На землі ніколи не буває забагато церков. Хто не будує церкви, той будує в'язниці. На цій земельній ділянці років 300 тому було кладовище. Перші християни колись будували церкви на цвинтарях. Є церкви збудовані на кістках святих. Закопайте та освятіть загальний хрест для всіх, чий прах тут спочиває, кого тут прийняла свята земля. Я буду молитися і допомагати будувати цей новий храм. Без молитви нічого доброго не вийде. Будуватимемо разом... Дякую меценатам. Маємо збудувати церкву не швидко, а якісно. Будуємо на літа.. Храм служитиме нам і нашим нащадкам. Бажаю, щоб ми дожили до освячення цієї церкви, щоб кожен із нас промовив:«Ми, негідні слуги, зробили те, що мали зробити...».

Отець-доктор Василій подякував владиці за участь в обряді освячення першого каменя під новий храм у Копичинцях. Церковний хор (керівник Марія Матіяш) заспівав високоповажному гостеві «Многая літа». Наймолодші християни подарували гостям, усім учасникам християнського дійства свій літературний монтаж, який з ними підготувала педагог Любов Дячук, а талановита юна співачка Катруся Баліцька – пісню «Квітка-душа».

Бачив радісні обличчя старших сестриць М. Загребельної та М.Самборської. Це вони подивували владику, усіх християн, прикрасивши з парафіянами фундамент, що з висоти нагадує птаха в польоті, живими квітами. Приємно було і підприємцям, меценатам будови В.Тимчишину та І.Круцю, що їхні земляки так дружно взялися за будівництво нової Свято-Покровської церкви під покровом пророка Іллі. Єднання породжує силу. Віруючим допомагає Господь...

У понеділок, 6 липня, організовано проводилися фундаментні роботи і парафіянами церкви, і будівельниками гусятинської приватної компанії під керівництвом прораба Руслана Салабая. Дійсно, на Україні вистачає землі під нові церкви, вистачає і роботящих рук, щоб розпочати й закінчити їх будівництво, щоб згодом «хвалити Бога в святині Його». Висока мета досягається  після подолання труднощів. Боротьба світів закінчиться миром.

п. І.Бандурка,
член Національних спілок письменників і журналістів України,
с. Яблунів Гусятинського району