Доповідь першого блоку з листа Блаженнішого Святослава про «Живу парафію»: Боже Слово – Літургія присвячена красі візантійського Літургійного обряду.
 
«Основною мовою візантійської Літургії є її краса», - зауважує доповідач і додає, що краса говорить мовою поезії, позаяк  Літургія є досвідом позаземного. На Літургії ми так і молимось: «за красу дому твого», тому  дбаємо про гарний вигляд церкви, священика, спільноти.
 
У живій парохії просто необхідним є коло церковних Богослужінь. «Для перших християн Літургія була ознакою святкового дня. Євхаристійну Літургію звершували урочисто. До її звершення готувались упродовж тижня. Основними Богослужбами були Утреня і Часи», - говорить священик.
 
Рівно ж звертає увагу, що Євхаристія на сьогодні перестає бути єдиним місцем, де вся спільнота покликана бути разом, а  між церквами немає завдання – показати єдність Церкви.
 
«Церковне  богослужіння зведено до інструкталізації - моління за треби: живих, померлих, корови…», - наголошує священик і додає, що  це, до певної міри, аномалія в Літургійному Благочесті. Натомість важливо показати цілість, а не помножити Літургійні  Богослужіння.
 
Рівно ж «Літургія не оперує поняттям мінімуму, - зауважує доповідач, -  немає супермолитви, яку ми помолимось і відтак отримуємо десять кілограм  благодаті», - говорить о. Василь і додає, що Святим Отцям, котрі творили тексти, йшлося не про те, що мінімально має зробити священик. В оновленні нашого Літургійного благочестя має відігравати не скільки, а як», - говорить священик.
 
 «Ми не осмислюємо Святе Письмо», - звертає увагу о. Василь і зауважує, що за 25 років ми не створили жодного гідного коментаря до Святого Письма. «У нас навіть немає зацікавлення, щоб такі коментарі з’являлися», - говорить священик.
 
 Про  наше мовлення, яке часто є далеким від суті Божої краси, закликає задуматись о. Василь, зауважуючи.  «Чи задумуємось ми, коли говоримо: празник, відправа, вислухати Літургію, відбути сповідь?», - зауважує доповідач і додає, що наша мова нас зраджує,  що ми самі виховуємо її нечистоту. «Оновлення, - на переконання Блаженнішого, - має передбачати очищення нашої мови».
 
«Провідь, як така, що кормить та надихає на служіння, є ще однією цілісною складовою оживлення слова, до чого заохочує Блаженніший Святослав», - говорить о. Василь.