Коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» Христові слова про Божу славу, Святіший Отець вказав на те, що вона, на відміну від людської слави, не минає і залишає в серці радість, ведучи до спільного добра.

«Дар і прощення – це суть Божої слави. Вони є для нас способом життя» – наголосив Папа Франциск перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 17 березня 2024 року. Святіший Отець прокоментував євангельський уривок провіщення Ісусом його смерті на хресті (пор. Ів. 12, 20-33), яка вважалася поразкою.

Найвища міра любові

Папа зауважив, що Христос бажає нам донести, що слава для Бога не відповідає людській славі, успіху чи популярності, не є «грандіозною демонстрацією сили, що супроводжується публічними оплесками». «Для Бога слава – це любов аж до того, щоб віддати своє життя. Для Нього прославляти себе означає себе дарувати, бути доступним, пропонувати свою любов», – підкреслив він. За словами Наступника апостола Петра, Божа слава розкрилася в кульмінаційний спосіб на хресті, де Ісус «виявив Божу любов найвищою мірою, вповні об’являючи обличчя милосердя, даруючи нам життя і прощаючи своїх розпинателів».

Слава, яка не минає

«З хреста, “Божого престолу”, Господь навчає нас, що справжня слава, яка ніколи не в'яне і робить людину щасливою, складається з дару і прощення. Дар і прощення – це суть Божої слави. І вони є для нас способом життя» – зазначив Святіший Отець. За його словами, Божа слава є тією славою, яка не минає та залишає в серці радість, ведучи до спільного добра, а не до поділу і заздрості.

«І тому ми можемо запитати себе: якої слави я бажаю для себе, для свого життя, про яку славу мрію для свого майбутнього? Слави, яка вражає інших своєю вправністю, своїми здібностями чи речами, якими я володію? Чи прагну шляху дарування і прощення, шляху розп'ятого Ісуса, шляху того, хто не втомлюється любити?» – сказав Святіший Отець. На завершення він закликав не забувати, що коли ми даруємо і прощаємо, в нас сіяє Божа слава.