Про значення покликання, яке живить та реалізує прагнення до щастя, ділиться думками Папа Франциск у цьогорічному посланні на Всесвітній День молитви за покликання на тему: «Покликані сіяти надію та будувати мир».

«Всесвітній День молитви за покликання щороку запрошує нас замислитися над дорогоцінним даром покликання, який Господь звертає до кожного з нас, свого вірного люду, що прямує вперед, щоб ми могли взяти участь у його задумі любові та втілювати красу Євангелія в різних станах життя», – такими словами розпочинається послання Папи Франциска з нагоди 61-го Всесвітнього Дня молитви за покликання, який цьогоріч відзначається 21 квітня.

Бути знаряддям миру та любові

Святіший Отець зазначає, що слухання Божого поклику є найнадійнішим способом живити прагнення до щастя, яке ми носимо в собі. «Наше життя реалізовується, коли ми відкриваємо, ким ми є, якими є наші здібності, в якій сфері ми можемо їх застосувати, яким шляхом ми можемо піти, щоб стати знаком і знаряддям любові, прийняття, краси і миру в контекстах, у яких живемо», – зауважує він.

За його словами, цей День є завжди чудовою нагодою, щоб вдячністю згадати про «вірну, щоденну і часто приховану посвяту тих, хто прийняв покликання, яке стосується всього життя». Йдеться, зокрема, за батьків, які «не дбають насамперед про себе і не йдуть за течією поверхневого стилю, але присвячують своє життя турботі про взаємини», за осіб, які в різних сферах прагнуть будувати справедливіший світ, політику, гуманніше суспільство, за «всіх людей доброї волі, які присвячують себе спільному благу, а також священників, які присвячують себе звіщенню Євангелія, «сіючи надію і показуючи всім красу Царства Божого».

Окремий заклик він звертає до тієї молоді, яка відчуває віддаленість чи недовіру до Церкви. «Дозвольте собі бути захопленими Ісусом, ставте Йому свої важливі запитання за допомогою сторінок Євангелія, дозвольте собі бути збентеженими Його присутністю, яка завжди благодатно впливає на нас у кризових ситуаціях. Він поважає нашу свободу більше, ніж будь-хто інший, Він не нав'язується, але пропонує Себе: надайте Йому простір, і ви знайдете своє щастя в тому, щоб слідувати за Ним і, якщо Він попросить, повністю віддати себе Йому», – заохочує Святіший Отець.

Ставати паломниками надії

Папа Франциск зазначає, що поліфонія харизм і покликань, які розпізнає і супроводжує християнська громада, допомагає нам повністю усвідомити нашу ідентичність як християн: Божого люду, який, оживлений Святим Духом, ступає вперед дорогами світу. У цьому контексті він пригадує, що 2024 рік присвячений молитві, коли ми «покликані наново відкрити безцінний дар вміння діалогувати з Господом, від серця до серця, стаючи таким чином паломниками надії».

За словами Святішого Отця, сенс християнського паломництва полягає саме в тому, щоб відкрити Божу любов і, водночас, відкрити самих себе, через внутрішню мандрівку, але завжди натхненну численними взаєминами. «Отже, паломники тому, що ми покликані: покликані любити Бога і любити один одного. Таким чином, наша мандрівка цією землею ніколи не закінчується безцільною втомою чи безцільним блуканням; навпаки, кожного дня, відповідаючи на наше покликання, ми намагаємося зробити можливі кроки до нового світу, де ми живемо в мирі, справедливості та любові. Ми є паломниками надії, бо прагнемо кращого майбутнього і намагаємося його будувати на цьому шляху», – наголошує Папа Франциск.

Чинити добро всупереч невдачам

Святіший Отець підкреслює важливість плекати погляд, сповнений надії, відповідаючи на довірене нам покликання, «у служінні Царству Божому, Царству любові, справедливості та миру». «Ця надія знаходить свій рушійний центр у Христовому воскресінні, яке містить життєву силу, що проникла у світ. Там, де здається, що все померло, звідусіль з'являються паростки воскресіння. Це сила, якій немає рівних», – підкреслює Папа. Він визнає, що часто може здаватися, що Бога не існує, коли бачимо зло, несправедливість, байдужість та жорстокість. «Але правда також у тому, що посеред темряви завжди починає розквітати щось нове, що рано чи пізно приносить плід», – зазначає Святіший Отець, цитуючи апостола Павла, який стверджує, що надією ми спаслися (пор. Рим. 8,24).

За його словами, бути паломниками надії означає будувати своє існування на скелі Христового воскресіння, знаючи, що кожне зусилля, яке ми беремо на себе у прийнятому покликанні, не залишиться поза увагою. «Незважаючи на невдачі та непередбачувані зупинки, добро, яке ми сіємо, тихо зростає, і ніщо не може відлучити нас від кінцевої мети: зустрічі з Христом і радості життя у братерстві одні з одними у вічності», – пише Папа.

На завершення послання Святіший Отець закликає молодь відкрити своє покликання в Церкві і в світі, присвячуючись люблячій турботі про тих, хто нас оточує, і про навколишнє середовище, в якому ми живемо. «Тож вставаймо і вирушаймо як паломники надії, щоб, як Марія зі святою Єлизаветою, ми теж могли принести звістку радості, породжувати нове життя і бути ремісниками братерства і миру», – заохочує Папа Франциск.