Святі вчать нас, як переживати ніч духа, приймаючи убогість віри. Про це Папа Франциск говорив на аудієнції в середу, в черговій катехезі про пороки і чесноти. Цього разу він говорив про акедію, яку часто помилково ототожнюють з лінню. Святіший Отець нагадав, що акедія означає “відсутність турботи про своє існування”, зневіра, розчарування та безнадійність, і є дуже небезпечною спокусою, схожою на депресію. 

Про це повідомляє Vatican News.

Промовляючи до паломників, які в середу, 14 лютого 2024 р., зібралися в залі Павла VI у Ватикані на загальну аудієнцію, він зазначив, що у переліках вад цей термін часто заміняють на інший, більш поширений, яким є “лінивство”. Однак, лінивство, за його словами, є радше наслідком, а не причиною. “Коли хтось сидить без діла, збайдужілий, апатичний, ми говоримо, що ця особа є лінивою. Але, як навчає мудрість давніх отців пустелі, часто коренем цього лінивства є саме акедія, що з грецької буквально означає “брак піклування”, – пояснив він. 

Франциск зазначив, що людину, яка стає жертвою акедії, ніби охоплює бажання померти: вона відчуває огиду до всього. “Її стосунки з Богом стають нудними; і навіть найсвятіші справи, що гріли її серце в минулому, тепер здаються їй зовсім марними. «Починаєш шкодувати про плин часу та про молодість, яка минула назавжди», — сказав Папа.

Полуденний демон

Акедію називають “полуденним бісом”. Отці пустелі називали зневіру “полуденним демоном”, бо вона підстерігає нас посеред дня, коли втома досягає піку, а години попереду здаються монотонними та нестерпними. Це дуже нагадує зло депресії, як психологічно, так і філософськи. “Дійсно, для тих, хто впав в акедію, життя втрачає сенс, молитва стає нудною, будь-яка боротьба здається безглуздою. Навіть якщо в юності ми плекали пристрасті, то зараз вони здаються мріями, які не зробили нас щасливими. Тож ми здаємось, і єдиним рішенням є відволікання, а не роздуми: в такому стані єдиним виходом здається відволіктися, не думати, хочеться повністю позбавитися думок…”, — пояснив Святіший Отець, порівнюючи акедію з передчасною смертю.

Терпеливість віри

Франциск наголосив, що духовні вчителі пропонують різні ліки від небезпечного пороку акедії. Найважливішим, здається, є терпеливість віри. Навіть коли під впливом акедії ми хочемо втекти від реальності, ми повинні мати мужність, щоб вистояти і прийняти присутність Бога в моєму “тут і тепер”.

в моїй ситуації, якою вона є, Божу присутність», – мовив Папа, підкресливши, що «демон зневіри бажає знищити саме цю просту радість отого тут і тепер, це вдячне захоплення дійсністю», спонукаючи думати, що все є даремним, ніщо не має сенсу, не варто піклуватися про щось чи про когось.

Вирішальна битва

“Монахи кажуть, що для них келія є найкращим учителем життя, тому що це місце, яке конкретно і щоденно розповідає вам про вашу історію любові з Господом”, – нагадав Папа. Він зазначив, що демон акедії хоче знищити цю просту радість тут і зараз, цю вдячну насолоду реальністю; хоче змусити вас повірити, що все це дарма, що ніщо не має сенсу, що не варто ні про що і ні про кого турбуватися.

Акедія — це вирішальна битва, яку потрібно виграти будь-якою ціною. “І це битва, яка не пощадила навіть святих, тому що в багатьох їхніх щоденниках є кілька сторінок, на яких вони розповідають про жахливі моменти, справжні моменти, у прямому сенсі цього слова, ніч віри, коли все здавалося темним”, — сказав Франциск. Він зазначив, що святі вчать нас, як терпеливо проходити ніч духа, приймаючи убогість віри. “Вони рекомендували, щоб під час акедії зберігати бодай мінімальну міру зусиль, ставили цілі, яких легше досягти, але водночас триматися, бути витривалими, покладаючись на Ісуса, Який ніколи не залишає нас у спокусі”, — сказав Святіший Отець, нагадавши поради духовних учителів.

Наприкінці своїх роздумів Папа підкреслив, що віра, пригнічена досвідом акедії, не втрачає своєї цінності. “Навпаки, це правдива віра, дуже людська віра, яка, незважаючи на все, незважаючи на темряву, яка її засліплює, продовжує смиренно вірити”, – наголосив Святіший Отець в своїй черговій катехезі середи.