У своєму посланні до учасників семінару про спадщину святого Томи для соціальних наук Святіший Отець відзначає актуальність його ідей для побудови справедливого і гуманного суспільного ладу.

У четвер, 7 березня 2024 р. оприлюднено послання, яке Папа Франциск написав учасникам дводенного семінару «Соціальна онтологія Томи Аквінського та природне право в перспективі. Ідеї для соціальних наук та від соціальних наук», який організувала Папська академія соціальних наук з нагоди 750-річчя від смерті цього мислителя Церкви, якого називають Ангельським Доктором. У ньому Святіший Отець зазначає, що аналіз Томи Аквінського філософських та богословських наслідків факту створення людини на Божий образ (пор. Бут 1,27) допоміг прокласти шлях для розвитку соціальних наук.

Єдність віри та розуму

Папа пише, що творчість святого Томи виражає його зусилля у напрямку «розуміння об'явленого Божого Слова у всіх його вимірах», і, водночас, його «надзвичайну відкритість до будь-якої істини, доступної людському розуму». «Ангельський Доктор був глибоко переконаний, що оскільки Бог є істиною і світлом, яке освітлює всяке розуміння, то не може бути фундаментального протиріччя між об'явленою істиною і тією, що відкривається завдяки розуму», – зауважує Святіший Отець.

Цінність морального закону

Наступник апостола Петра відзначає той факт, що сучасні соціальні науки у своїх різноманітних підходах і методах повинні ґрунтуватися на незмінній реальності і гідності людської особистості, яка призначена, завдяки міжособистіснім взаєминам, жити, зростати і розвиватися у спільноті. «Аквінат відстоює внутрішню гідність і єдність людської особи, яка належить як до фізичного світу завдяки тілу, так і до духовного світу завдяки розумній душі: істоти, здатної розрізняти істинне і хибне на основі принципу несуперечливості, а також відрізняти добро від зла», – підкреслює Папа.

За його словами, сьогодні судження Томи Аквінського є актуальними, «щоб формувати соціальне мислення і політику таким чином, щоб сприяти, а не перешкоджати автентичному людському розвиткові окремих осіб і народів». У цьому процесі важливу роль відіграє природнє право, той універсальний моральний закон що є, за словами Папи Бенедикта XVI, міцною основою будь-якого культурного, релігійного та політичного діалогу і дозволяє багатогранному плюралізму різних культур не відірватися від спільного пошуку істини, добра і Бога (пор. Caritas in Veritate, 59). «Таким чином, довіра Томи до природнього закону, записаного у людському серці, може запропонувати свіжі та цінні ідеї для нашого глобалізованого світу, в якому домінує правовий позитивізм і казуїстика, хоча він не перестає шукати міцні підвалини для справедливого і гуманного суспільного ладу», – зазначає Святіший Отець.

Покликані відображати Боже милосердя у світі

Папа Франциск звертає увагу, що Аквінат засновує своє розуміння гідності людини і вимог «соціальної онтології» на людській природі, яка є зранена гріхом, однак зцілюється і підноситься благодаттю, що є плодом відкуплення, здійсненого Христом та передається членам його Тіла, тобто Церкві. «Бачення Томою цього виливу відкупительної благодаті та різноманіття способів, у які ця благодать передається для побудови Тіла, має багаті наслідки для розуміння динаміки міцного соціального порядку, заснованого на примиренні, солідарності, справедливості та взаємній турботі», – зазначає Святіший Отець.

Зосереджуючись на взаєминах людини з Богом у сфері благодаті та відкуплення, Наступник святого Петра вказує на те, що люди, як об’єкти Божої любові, стають суб’єктами Його милосердя та покликані відображати це милосердя «на служінні справедливості і спільному благу». «Саме ця більша динаміка отриманого і відданого милосердя породила соціальну доктрину Церкви, яка прагне дослідити, як соціальні блага Відкуплення можуть бути видимими в житті людей як соціальних істот, чия індивідуальність неминуче занурена в ширшу історію, культуру і традицію», – пише Папа. У цій перспективі святий Тома «рішуче відстоює пріоритет діл милосердя».

На завершення Святіший Отець висловив присутнім побажання, щоб їхні зусилля реалізовувалися на користь братерства, справедливості і миру для всієї людської сім’ї.