«Дводумність означає спроможність одного розуму притримуватись водночас двох протилежних переконань і однаково приймати обидва з них» (Джордж Орвел, «1984»).

Ми на пострадянському просторі добре зживаємось з принципом дводумності: голосно співаємо «душу й тіло ми положим», живучи на чужій землі; називаємо всіх депутатів хапугами, хабарниками, але самі радо несемо хабар, коли так вигідно, а ще радіше беремо (я цілком свідома, що приклади дуже узагальнені). Подібних ситуацій можна наводити багато, але я б хотіла трохи затриматись на одній, бо вона найвагоміша, бо стосується життя.

Цілком зрозумілим є наш біль від смертей наших воїнів-захисників. Часто кажемо, що наші вороги не мають права забирати життя мирних громадян, називаємо їх нелюдами через вбивства дітей, через катування і знущання. І так є! Проте...

Статистика. За різними джерелами в нашій країні, орієнтовно, 20% вагітностей закінчуються абортом. У 2018 році було виконано 46 552 аборти, у 2019 - 74 606, у 2020 - 61 048. Разом за три роки це 182 206 вбитих дітей рідними батьками. І це лише офіційна статистика. Не беремо до уваги абортивні контрацептивні засоби (спіраль може не дозволити прикріпитись = вбити не одну дитину протягом року).

За два роки війни загинуло 31 тисяча вояків, 11 тисяч цивільних і більше 500 дітей. Знову ж таки – офіційні цифри. Це неймовірний біль і несправедливість, бо дорожчого за людське життя немає нічого! Але повторимо ще раз: за три роки батьки вбили 182 206 власних дітей (!); за два роки вороги вбили 535 наших дітей (станом на 14 березня 2024) і ще близько 1300 поранили.

Процедура аборту надзвичайно жорстока, і перед смертю дитина зазнає неймовірних катувань та болю. На таке йдуть батьки!

Де ж губиться наше побивання за життя невинних дітей?! Чому не чути голосів про варварство такої практики між лікарями і – безумовно – батьками?! Ми самі проливаємо ріки крові наших громадян – майбутніх науковців, пекарів, композиторів, дослідників, спорстменів! Кажемо, що москалям не простимо їх злоби – що ж самі робимо?!

На противагу принципові дводумності Святе Письмо нам каже: «Хай буде ваше слово: Так, так; Ні, ні, – а що більше цього, те від лихого» (Мт. 5, 37). Тобто, якщо ми справді цінуємо життя, то цінуймо його від зачаття до природної смерті!

Дух Господній – Святий Дух – є життя Податель. Народжуючи дітей ми свідчимо Життя: «Я є дорога, правда і життя», - казав Ісус (Ів. 14,6). Якщо б ми рішенням волі ставали на сторону Життя, то смерть не мала б влади над нашою землею. У книзі Второзаконня читаємо: «Як будеш уважно слухати голос Господа, Бога твого, виконуючи старанно всі його заповіді, що їх заповідаю тобі сьогодні, то Господь, Бог твій, поставить тебе високо над усіма народами землі, і всі ці благословення зійдуть на тебе та здійсняться на тобі, якщо слухатимешся голосу Господа, твого Бога… Твоїх ворогів, які стануть проти тебе, Господь розіб'є перед тобою; одним шляхом вони вийдуть проти тебе, а сімома шляхами втікатимуть від тебе.» (Втор. 28, 1-2,7). Серед заповідей, які маємо зберігати є «Не вбий!».

Навернімо серця до Господа. Спокутуймо гріхи кровопролиття наших дітей. Уважно слухаймо Слово Боже, і тоді війна ця завершиться, бо за нас буде воювати Сам Бог!

P.S. Росія, як провідниця СРСР, була першою в світі країною, де легалізували аборти. Рівень абортів там один із найвищих в світі. З цього зрозуміло, чому вони не мають милосердя. Чи нам до них уподібнюватись?..