П’ять важливих питань щодо гендеру

Що таке гендер?

Це теорія, розроблена ЛГБТ-активістами та радикальними феміністками, які вважають «стать» соціальним примусом. На їхню думку, жити як «чоловік» чи «жінка» означає не  володіти певними біологічними ознаками, а жити згідно з культурним примусом. Статева ідентичність замінюється поняттям гендерна ідентичність («відчувати себе» чоловіком чи жінкою, ігноруючи біологічні ознаки). ЇЇ можна вибрати на будь-який смак, зберігаючи всі біологічні ознаки.

Гендерні типи: 7 чи, може, 56?

Ти більше не чоловік чи жінка. До статей, які існують в природі, додано ще список видів, складений ЛГБТ-спільнотою (лезбіянок, геїв, бісексуалів, транссексуалів, тобто людей, які відмовляються від природної сексуальної орієнтації та вважають, що можуть вільно обирати її за своїм бажанням або ж бути «невизначеної статі»). Проте австрійський уряд офіційно визнає 23 типи гендерних ролей, у соціальній мережі фейсбук в США можна вибрати свій тип із 56 різних пунктів. Це задається смішним, проте, насправді, це дуже сумно.

Що каже наука?

Наука стверджує, що різницю між чоловіком та жінкою можна побачити у кожній клітині тіла, навіть при зачатті ХХ-хромосоми відповідають дівчинці, а ХY – хлопчику. Відмінність чоловіка та жінки зумовлюється різницею фізіологічних, гормональних та поведінкових ознак, а не впливом соціального середовища. «Гендерні типи», що їх запропонувала ЛГБТ-спільнота, не мають жодного наукового підтвердження, навпаки: «нормальність» пропонують замінити патологією.

Що таке гомофобія?

Це неологізм, який придумали ЗМІ, щоб визначити акти фізичного чи словесного насилля проти гомосексуалістів та організацій, які просувають свою теорію гендерності, як наприклад, ЛГБТ-спільнота. Сьогодні звинувачення в гомофобії стало інструментом репресій проти тих, хто не дотримується гендерної теорії.

Чому гендерна теорія становить небезпеку?

Вона не тільки керує способом мислення та навчання через свій політичний вплив, вона ще й встановлює покарання за будь-яке інакомислення. Створює нові адміністративні акти (наприклад, деякі організації вже замінили терміни «мама» і «тато» на «батько1», «батько2»), освітні акти (наприклад, нова, така звана, «національна стратегія» введення теорії гендеру, яка повинна виключити поняття «хлопчик» та «дівчинка», а значить, виключити нормальні моделі сім’ї).