Богопосвячена мирянка, яка все своє життя, прожите з повним упованням на Боже провидіння, причинилася до поширення звичаю духовних вправ, що приніс рясні плоди навернень.

У неділю, 11 лютого 2024 р., Папа Франциск очолив у базиліці Святого Петра у Ватикані Святу Месу, на початку якої проголосив святою Католицької Церкви блаженну Марію Антонію від святого Йосифа, засновницю реколекційного дому в Буенос-Айресі. Ця посвячена Богові мирянка, яку називали Мама Антула (так ім’я Антонія звучить мовою кечуа), жила у бідному регіоні на північному сході Аргентини, поширюючи практику духовних вправ.

Спільнота для допомоги священникам

Марія Антонія де Пас-і-Фіґура народилася в Сантьяґо-дель-Естеро у 1730 році. Маючи 15 років, вона склала приватні обіти, присвятивши своє життя молитві, покаянню та апостольській праці, навчаючи дітей катехизму та роздаючи милостиню бідним. Була близькою до місіонерів-єзуїтів та разом з ними організовувала духовні вправи згідно з духовності святого Ігнатія Лойоли. Марія Антонія зібрала навколо себе дівчат, які вели спільнотне життя, спільно молилися та чинили діла милосердя, як також допомагали священникам Товариства Ісусового в душпастирстві.

Провідниця духовних вправ

Коли ж 1767 року єзуїтів було прогнано з Аргентини та всієї Латинської Америки, в житті Марії Антонії настав переломний момент. Вона відчула, що повинна присвятити своє життя поширенню духовних вправ. Беручи з собою лише дерев’яний хрест, як символ поміркованості та любові до Христа, Мама Антула проходила від міста до міста аргентинської півночі, організовуючи духовні вправи в ігнатіянському дусі. Вона пройшла пішки понад дві тисячі кілометрів, а духовні вправи приносили рясні плоди навернення. Протягом восьми років у них взяли участь 70 тисяч осіб.

З місією до столиці

На початку 1779 року, в супроводі своїх помічниць, Марія Антонія вирішила податися до столиці Буенос-Айресу. Там, подолавши початковий спротив, викликаний несприйняттям владою всього того, що було пов’язане з єзуїтами, 1780 року був заснований перший Дім духовних вправ, який існує й до сьогодні. Наплив вірних був надзвичайним, а в реколекціях брали участь навіть особи королівської крові. У 1791 це служіння було поширене на Уругвай, де також користувалося великою популярністю. Вичерпана наполегливою працею, 7 березня 1799 року Мама Антула відійшла до вічності.

Прослава на вівтарях

В основі невтомного апостоляту блаженної Марії Антонії від святого Йосифа було глибоке духовне життя, що ґрунтувалося на великій вірі в Бога та довірі до Його провидіння, як також глибока любов до Пресвятої Євхаристії. Особливу набожність вона мало до Дитятка Ісуса, ввіряючи Його провидінню всі потреби, які виникали під час організації духовних вправ, як от забезпечення дровами, продуктами чи необхідними коштами. Своїх помічників вона закликала ніколи не перейматися, вірячи що «дороге Дитятко» про все подбає. Саме Йому вона також приписувала численні навернення та зміни звичаїв.

Божий люд зберігав вдячну пам’ять про цю проповідницю, й на початку ХХ століття був відкритий беатифікаційний процес. Після завершення всіх етапів, 27 серпня 2016 р., кардинал Анджело Амато, тодішній Префект Конгрегації в справах визнання святих, здійснив у місті Сантьяґо-дель-Естеро, що на півночі Аргентини, урочисту беатифікацію Марії Антонії від святого Йосифа. 24 жовтня 2023 р. Папа Франциск затвердив для проголошення декрет Дикастерії в справах визнання святих про визнання чуда за її заступництвом, відкривши шлях до проголошення її святою Католицької Церкви.