«Маємо перед собою небувалу постать, натхненну святою вірою, наповнену любові до рідного народу – постать митрополита Андрея, приклад, який кожного з нас кличе до висот» – про це 4 серпня 2015 року на відриті планшетної науково-публіцистичної виставки «Надія наша в Бозі», сказав Блаженніший Любомир (Гузар). Виставка розповідає про вклад митрополита Шептицького у боротьбі проти Голодомору та приурочена 150 – річчю з дня народження митрополита Андрея Шептицького.

Виставку організував Національний музей «Меморіал Голодомору» (Київ, вул. Лаврська, 3) разом з Громадським комітетом з вшанування пам’яті жертв голодомору.

У відкритті заходу взяли участь Блаженніший Любомир (Гузар), Архиєпископ-емерит УГКЦ, Владика Богдан (Дзюрах), секретар Синоду Єпископів УГКЦ, В’ячеслав Кириленко, Віце-прем’єр-міністр, Міністр культури України, Іван Васюник, співголова Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору, Володимир Вятрович, історик, голова Українського інституту національної пам’яті та духовенство Київської архиєпархії УГКЦ.

Звертаючись до присутніх, Блаженніший Любомир подякував організаторам за презентацію виставки, яка за словами наступника Шептицького, пропонує пізнати постать митрополита Андрея, на тлі трагічних подій Голодомору.

Архиєпископ-емерит у своєму виступі звернув увагу на три моменти з життя митрополита: «Праця та постать митрополита Шептицького, винесені з батьківського дому. Його мати графиня Софія, допомогла йому піднестися на високий духовний рівень. Це її велика заслуга для її сина та для нас. Батькові, графові Іванові завдячуємо те, що він свого сина виховав у свідомості свого походження та своєї приналежності. Цей великий син нашого народу виніс з дому любов Бога і народу, до, якого він належав».

В другій частині промови Владика звернув увагу на те, що митрополит Андрей був пастирем народу, позбавленого своєї держави, який завжди вважав, що український народ, так само як і всі інші народи, має право на свою Українську державу, наділену християнською душею: «Ніколи йому (Шептицькому) не була байдужа доля українців усіх частин нашого краю, в захисті їх прав, він завжди був послідовним». Ведучи далі екс-глава УГКЦ звернув увагу на душпастирську та батьківську опіку митрополита Андрея над цілим українським народом, яка була незалежною від віросповідання і кордонів, які розділяли один народ. Блаженніший пригадав слова Президента України Петра Порошенка висловлені у Львові на відриті пам’ятника митрополиту Андрею: «Митрополит Андрей належить не тільки вірним Української Греко-Католицької Церкви, але цілому Українському народу»

Завершуючи промову Блаженніший Любомир звернув увагу слухачів на листування митрополита з Вселенськими архиєреями, в яких заявляв бажання служити своєму народу і просив благословення на успішне служіння: «Він був готовий свою любов засвідчити навіть мученицькою смертю за свій народ, якщо це було би потрібне для вдержання віри та людськості українського народу».

«Маємо перед собою приклад, маємо небувалу постать, натхненну святою вірою, наповнену любові до рідного народу…Перед нами постать митрополита Андрея на тлі жахливої епохи. Це для нас приклад, який кожного з нас кличе до висот!», – завершуючи, промовив наступник Великого митрополита, Блаженніший Любомир (Гузар).

Зазначимо: Виставка складається з семи стендів, які, як повідомляє офіційний сайт Міністерства Культури України, пригадують об’єднання у 1933 році громадськості Галичини та Волині (що входили до складу Польщі) для допомоги українцям Радянської України (що вмирали від штучного голоду – Голодомору) і для інформування всього світу про цей злочин більшовицької радянської влади. Розпочала цю справу у липні 1933 року Українська Греко-Католицька Церква в особі Митрополита Андрея Шептицького, з поширенням по всьому світу його відозви «Україна в передсмертних судорогах» – попри брехливу інформацію з радянської преси, яка замовчувала голод і писала про великі врожаї і заможних, ситих українських селян. Реакція Західної України на Голодомор – це цінна пам’ять, яка може об’єднувати сучасне українське суспільство, Україну Західну, Центральну і Східну, це історія, що має сучасну аналогію на території окупованих частини Донецької та Луганської областей. Це доказ, що у безодні пекла були люди, які втілювали своєю поведінкою Божі закони і мораль. Це данина пам’яті предстоятелю, громадському діячу і будівничому України. Це навчання нам, сьогоднішнім і нагадування, яким митрополит завершив свою історичну відозву, а ми розпочинаємо ним нашу виставку – «Надія наша в Бозі».

Після завершення презентації виставки, було представлено документальний фільм «Спадщина Андрея Шептицького», в основу, якого лягли факти з життя Андрея Шептицького.

Триватиме виставка по 20 жовтня 2015 року.