Християнство в Ірані є незаконним. Проте, попри загрозу ув’язнення, тортур і страти, мільйони іранців залишають мусульманську віру і навертаються до християнства.

За даними міжнародної організації «Відкриті двері», в межах досяжності жорстокого ісламського іранського режиму проживає понад 1,2 мільйона віруючих.

Це явище відбувається попри зусилля режиму, спрямовані на переслідування віруючих, поширення неправдивої інформації та негативної думки про християнство.

Лела Гілберт, старший науковий співробітник з питань міжнародної релігійної свободи Ради з дослідження сім’ї, вважає, що Іран має мало влади, щоб обмежити поширення Доброї Новини Ісуса Христа.

«У ході моїх досліджень та інтерв’ю стало зрозуміло, що свідчення нових християн для інших здебільшого відбувається в тихих розмовах, заохочується непомітним вивченням Біблії в Інтернеті, а також підтверджується видіннями, снами й молитвами, на які чудесним чином дається відповідь», − пояснила вона.

«Через свої ризиковані обставини християни, що нещодавно навернулися, з ентузіазмом розповідають про своє життя, що змінилося, друзям і близьким − але тихо і обережно. Однак, їхнє стримане, але наполегливе свідчення пояснює надзвичайну кількість нових іранських віруючих, які зустрічаються в невеликих домашніх церквах», − продовжила Гілберт.

«Ті, хто причетний до руху “домашніх церков” в Ірані, переконані, що там, ймовірно, налічується кілька мільйонів віруючих християн», − додала вона.

Деніел Пайпс, президент Близькосхідного форуму, також повідомляє про процвітання християнства. Євангельський пастор, колишній іранський мусульманин, казав ще у 2008 році:

«Ми зіткнулися з тим, що є чимось більшим, ніж навернення до християнської віри. Це масовий відхід від ісламу», − пояснював він в інтерв’ю журналу Newsweek кілька років тому.

Пайпс додає, що домашня церква є ключем до зростання християнської віри в Ірані.

Він пояснює:

«У практиці тих, кого іноді називають віруючими з мусульманським минулим (MBB), немає духовенства і церковних будівель, натомість вони складаються з учнів, які самі починають, і крихітних домашніх церков по чотири-п’ять членів у кожній, з тихим співом або взагалі без нього».