Обставини не роблять нас святими чи грішниками — все залежить від того, як ми їх вживаємо. Важливо усвідомлювати, що Бог дав мені цей день, цю людину, ці обставини. Господь хотів саме мене тут бачити, і це не випадково. Саме собою ніщо не складається, тому не спрацьовує: мені щастить чи не щастить, адже все дає мені Господь. Немає випадковостей.

Коли глянемо на своє минуле, то побачимо в усьому логіку. Ми короткозорі у своєму світогляді, не бачимо цінности того, що маємо. По-справжньому картину можемо розгледіти лише здалека. Аналогічно лише з перспективи життя, а деколи й вічности, усвідомлюємо, чому Господь це все мені дав, і чи я зумів, чи не зумів цим скористати.

Дуже гарною є аналогія з людським організмом. У ньому немає найважливішого органу, кожен із них весь час служить для інших і жоден не працює сам на себе. Кожен орган — на своєму місці. Як важливо зрозуміти, що Бог поставив мене на цьому місці. Не питання, чи ти дуже хотів це робити, чи ні, чи ти хотів тут бути, чи ні. Важливо, що Господь «поставив» мене саме сюди.