Автор статті - 30-річний журналіст, який пошкодив собі міжхребцевий диск в попереку, намагався вилікуватися за допомогою йоги і зазнав невдачі. Тоді він звернувся до нью-йоркського знаменитого інструктора йоги, який відомий тим, що спеціалізується на травмах, одержуваних йогами і знає все не тільки про переваги цих занять, а й може багато чого розповісти про зворотній бік. Звуть його Гленн Блек, йоги він навчався в Індії, потім багато років практикував, має велику клієнтуру серед зірок і навіть самих йога-тренерів, проводячи для них майстер-класи.

Ось на такому майстер-класі журналісту вдалося поговорити з Блеком і почути від того чимало вразливих відомостей.

Перше, що найменше він очікував почути від людини, яка присвятила все життя йозі, це коли той сказав, що прийшов до переконання що переважна більшість практикуючих має припинити нею займатися. Повністю. Це просто занадто небезпечно для їхнього здоров'я.

Блек сказав що не тільки новачки, але навіть знамениті інструктори часто завдають собі серйозної шкоди, і замість йоги їм потрібна лікувальна фізкультура або навіть лікування. Йога підходить тільки для людей у ​​відмінній спортивній формі, вона не для всіх.

За Блеком, різні фактори можуть збільшувати ризик для звичайної людини. В першу чергу це те, що методика була розроблена індійськими практиками для яких сидіти наприклад зі схрещеними ногами - це повсякденна звичка. І йогівські асани стали лише розвитком звичних для індійців поз. Сучасні ж офісні працівники, просидівши весь день в кріслі, приходять пару разів в тиждень в зал і намагаються скрутитися в положення, для якого у них немає ні гнучкості, ні здоров'я.

Все це ускладнюється вибуховим зростанням популярності йоги (в США число людей, що займаються йогою виросло з 4 млн. у 2001 до 20 млн. в 2011), через що, зросла кількість малодосвідчених інструкторів, які ведуть заняття просто не розуміючи як можуть нашкодити учням.

Дуже багато тиснуть фізично і морально на учнів, щоб ті прийняли ті чи інші пози, "через не можу".

Коли такі горе-інструктори приходять до Блека з серйозними травмами, він їм просто говорить - "Кидайте йогу!" . Вони дивляться на нього як на божевільного, але Блек впевнений що це їх єдиний шлях вилікуватися.

Автор запитав, з якими найбільш серйозними травмами у вчителів йоги  доводилося стикатися, і Блек розповів що знає кількох "зірок", які пошкодили ахіллове сухожилля, перестаравшись з такою базовою асан як "поза собаки мордою вниз".

Ще він бачив повністю "убиті" стегна. Одна з найвідоміших американських викладачів йоги просто втратила рухливість в кульшових суглобах, їй потрібно було робити операцію по імплантації протезів. При цьому вона продовжувала викладати!

А у багатьох інструкторів настільки великі проблеми зі спиною, що вони змушені вести уроки лежачи!

***

Серед прихильників йоги, від гуру до їх помічників поширена думка про її чудову цілющу силу.

Вони говорять про те що йога заспокоює, лікує, піднімає енергію і зміцнює. І дійсно, ці заняття можуть знижувати тиск, виробляти природні антидепресанти або навіть покращувати сексуальне життя.

Але йога-спільнота довго зберігала мовчання про те, яку приголомшливу біль вона може заподіяти.

Джаганнатх Ганеш Гун, один з тих хто приніс йогу в сучасність, не залишив ні натяку про можливі травми в своєму журналі "Йога-міманса" або книга "Асани" (1931 р). Індра Деві уникла таких згадок в своєму бестселері "Бути вічно молодим, вічно здоровим" (1953 р), як і Б.К.С. Айенгар в його роботі "Світло на Йозі", опублікованій в 1965 р. Запевнення про повну безпеку йоги містяться в самовчителі таких авторів як Свамі Шивананда, Паттабгі Джойса і Бікрама Чоудхурі. "Справжня йога так само безпечна як материнське молоко" - проголосив Шивананда, великий гуру, який здійснив 10 світових турне і заснували кілька ашрамів на декількох континентами.

Але зростаюче число свідоцтв медиків підтримує точку зору Гленна Блека про те, що для багатьох людей використання зазвичай практикуючих поз несе неминучого ризику для здоров'я.

Перші спостереження "йога-хворіб" з'явилися кілька десятків років тому і опубліковані в шанованих медичних журналах: серед них такі як "Неврологія", Британський медичний журнал, журнал Американської медичної асоціації. Описані проблеми варіювалися від легкої шкоди здоров'ю до постійної інвалідності.

В одному випадку студент коледжу, який займався йогою більше року, після посиленої практики ваджрасана (сидіння на колінах) виявив що ноги погано слухаються, він насилу ходив, піднімався сходами і бігав.

Лікарі виявили у нього проблему з відгалуженням сідничного нерва, що проходить під колінами. Сидіння на колінах погіршувало кровопостачання цього нерва, що викликало його дисфункцію. Як тільки студент відмовився від цієї пози, він швидко пішов на поправку.

Клініцисти відзначили вже досить велике число таких випадків, щоб навіть ввести спеціальний термін: "йоговська відмова ніг" (yoga foot drop)

Пізніше пішли й більш грізні повідомлення. У 1972 році видатний нейрофізіолог з Оксфорду, Річ Рассел опублікував статтю в Британському медичному журналі, в якому стверджує, що хоч і вкрай рідко, але деякі пози йоги можуть стати причиною інсульту у відносно молодих здорових людей. Рассел виявив що пошкодження мозку може викликати не тільки пряма травма черепа, але і швидкі рухи шиєю, як і надмірні її вигини, які відбуваються в деяких позах йоги.

Справа в тому що в нормі шия може згинатися на 75 градусів назад, на 40 градусів вперед, на 45 градусів в сторони і обертатися на 50 градусів вправо-вліво. Практикуючі йогу зазвичай значно перевищують ці можливості. Середній учень може повертати голову аж на 90 градусів, що вдвічі перевищує допустимі значення. І така надгнучкість шиї заохочується вчителями! Айенгар підкреслює що в позі кобри голова повинна відкинутися назад якомога далі, а в стійці на плечах голова, притиснута до грудей повинна утворити прямий кут з тулубом. І він називає таку позу (нібито стимулюючу щитовидку) - "одним з найцінніших подарунків від мудрих предків."

Рассел попереджає, що такі екстремальні положення голови і шиї можуть травмувати хребетні артерії, що призведе до утворення тромбів або їх перетискання, з наступним пошкодженням мозку. Адже ці артерії з'єднуються  базилярно, що живить найважливіші відділи мозку, що відповідають за координацію, дихання, рух очей і ін. Життєво важливі функції.

Відомо, що зменшення потоку крові по базальній артерії призводить до інсультів, які рідко супроводжуються порушеннями мови або призводять до втрати свідомості, але ушкоджують базові механізми аж до смертельного результату.

У більшості пацієнтів з таким типом інсульту основні функції відновлюються, але іноді головний біль, запаморочення і проблеми з координацією можуть тривати роками.

Рассел також стурбований тим, що йога, як причина інсульту, може бути прихована від докторів, оскільки пошкодження мозку може відбутися з великою затримкою (до декількох годин), наприклад лише вночі і увагу лікаря може зосередити якась інша можлива причина.

У 1973 році, через рік після виходу роботи Рассела, Віллібальд Наглер, відомий фахівець з реабілітації медичного коледжу Корнуельського університету, опублікував статтю про дивний випадок.

Здорова жінка 28 років отримала інсульт коли виконувала асану "колесо", займаючись йогою. Коли брала цю позу, в якийсь момент вона балансувала на відкинутій назад голові і раптом відчула сильний головний біль. Піднятися самостійно вона вже не змогла, так само як і ходити.

Жінка була доставлена ​​в госпіталь - її права сторона тіла втратила чутливість, ліва рука і нога теж погано слухалися. Очі косили наліво.

Лікарі виявили, що її ліва хребетна артерія значно звужена між першими двома хребцями, і артерії, що живлять мозок значно зміщені. Діагностична операція показала що у неї сталося омертвіння ділянок кори в лівій півкулі і вторинні крововиливи. Після 2 років лікування жінка змогла почати з намаганнями ходити, але ліва рука і око як і раніше не слухались.Наглер підсумував, що хоч такі випадки і рідкісні, але повинні служити попередженням про шкоду надмірних навантажень на шию, особливо для людей середнього віку.

І цей випадок з пацієнткою Наглер зовсім не унікальний. Кількома роками пізніше, 25-річний молодий чоловік був доставлений в чиказький госпіталь зі скаргами на утруднене ковтання, погіршання зору і погано контрольовану ліву половину тіла.

Пацієнт мав відмінне здоров'я і півторарічний стаж занять йогою щодня. Зазвичай спочатку він скручувався всім тілом вправо-вліво до відмови, включаючи голову, потім робив стійку на плечах, приймаючи положення чітко за інструкціями Айенгара і утримуючи його протягом 5 хвилин. Від частих стійок у нього на хребцях шиї навіть утворилися мозолі від контакту з твердою підлогою.

Діагностика виявила блокаду лівої хребетної артерії між другим і третім хребцем, практично до повного припинення крововідтоку.Через два місяці інтенсивної терапії пацієнт зміг ходити з тростиною, але точні рухи лівою рукою так і не відновилися. Команда лікарів прийшла до висновку, що стан цієї молодої людини являє приклад нового виду загрози.

Здорові люди можуть серйозно пошкодити хребетні артерії рухами шиї які перевищують фізіологічно допустимий поріг. "Йога", вони підкреслили, - "повинна розглядатися як можлива причина інсульту". З цього приводу була опублікована стаття (Steven Н. Hanus), де були процитовані і випадок Наглер, і згадані попередження Рассела. Таким чином, сумніви в безпеці йоги стали посилюватися в медичному співтоваристві.

Вищенаведені випадки можуть здаватися виключно рідкісними, але огляди Комісії з безпеки споживачів показали що число звернень до травмпунктів, пов'язаних з йогою, стало швидко рости в останні роки.

У 2001 році було відзначено 13 випадків, в 2001 - 20 звернень та в 2002 вже 46. Треба розуміти що це зовсім не вичерпна статистика, а лише показова тенденція, з тієї причини що далеко не всі потерпілі звертаються до травматології та з менш серйозними проблемами йдуть до сімейних лікарів, хіропрактиків та інших лікарів.

Згодом історії про постраждалих від йоги стали з'являтися в ЗМІ. Газета "Таймс" опублікувала відомості про те що "теплові" вправи Бікрам-йоги підвищують ризик розтягувань і пошкоджень м'язів і зв'язок. Один з фахівців зауважив, що надлишкова розтяжка зв'язок не дозволяє їм відновлюватися, повертати колишню форму і так підвищується ризик їх надриву, вивихів і зсувів.

У 2009 році команда вчених з медичного коледжу Колумбійського університету опублікувала результати глобального опитування вчителів йоги і лікарів. Питання ставилися такі: З якими серйозними проблемами викликаними йогою вам доводилося стикатися? Найбільше число відповідей (231) стосувалося низу спини. Інші часто пошкоджуються місця - плечі (219), коліна (174), шия (110). Потім йдуть інсульти. Респонденти відзначили 4 випадки коли йогівські екстремальні вправи привели до пошкодження мозку тій чи іншій мірі. Числа не сказати щоб жахливі, але вони доводять потенційну небезпеку йоги.

В останні роки в йогівскому співтоваристві з'явилися реформатори, які стали звертати увагу на можливу шкоду від неї. У 2003 році в "Йога Джорнал", Керол Крукофф, йога-інструктор і лікар, яка працює в медичному центрі універстіету Дюка (Сівши. Каліфорнія) - поділилася своїми власними проблемами.

На телепередачі вона демонструвала складну позу, хотіла зробити ефектніше розтяжку ніг і підірвала підколінне сухожилля. На наступний день вона ходила з великими труднощами. Їй довелося витратити рік на повне відновлення, поки вона змогла знову витягнути ногу. Редактор "Йоги", Кейтлін Куістгаард описала як надірвала зв'язку в класі йоги. "Я зрозуміла як йога може лікувати", вона писала, "але також зрозуміла що вона може і калічити - і чула це багаторазово від колег"

Один з найпомітніших чутних реформаторів - Роджер Коул, учитель Айенгар-йоги з дипломом психолога (Стенфорд).

Коул багато писав в "Йога Джорнал" і розповідає про питання безпеки в Американському коледжі спортивної медицини. В одній з колонок він обговорював практику зменшення згину шиї в "стійці на плечах" шляхом підкладання складених рушників під плечі. Це придумано для того щоб зменшити кут між головою і тілом з 90 градусів до 110. Коул попереджає про небезпеки використання немодифікованої стійки у вигляді пошкодження м'язів, зв'язок і дисків.

Але модифікації класичних асан не завжди допомагають. Тімоті Макколл, лікар, медичний редактор "Йога Джорнал" називає стійки вниз головою взагалі занадто небезпечними для звичайних класів йоги. Його побоювання засновані на його власному досвіді - він виявив що стійка на голові викликає небезпечне явище стискання нервів, "синдром драбинного мяз'зу", при якому виникає поколювання в правій руці і оніміння. Коли він припинив робити цю позу - всі симптоми зникли. Пізніше він помітив що переставлення може виробляти і інші пошкодження, що включають дегенеративний артрит потиличної частини хребта, пошкодження сітківки (через підвищення тиску в очах).

"На жаль", Макколл робить висновок, "негативні ефекти стійки на голові можуть бути вкрай непередбачувані"

**

Через рік після того як автор статті зустрів вперше Гленна Блека на його майстер-класі в Манхеттені, він отримав мило від нього, в якому йог писав що зробив операцію на хребті. "Все пройшло успішно" - він написав, "але відновлення довге і хворобливе. Подзвони якщо хочеш"

Причиною хвороби, Блек сказав, були чотири десятиліття перегинів в спині назад і поворотів в попереку. У нього розвинувся стеноз, серйозне ураження хребта, при якому хронічно звужується центральний канал в хребті, в ньому стискаються нерви і виникають дикі болі. Блек сказав що він ще 20 років тому став щось відчувати, коли виходив з поз "плуг" і "стійка на плечах", але два роки тому болі стали просто нестерпними. Хірург сказав що без операції він не зможе ходити. Операція тривала 5 годин, в ній довелося скріпити кілька поперекових хребців. Блек з часом одужає, але більше ніколи не зможе згинати цю частину хребта.

Блек - один з найбільш обережних йогинів, які зустрілися автору. При першій зустрічі він запевняв що ніколи не завдавав шкоди йогою собі або своїм учням. Автор запитав - а ось цей стеноз може він і не пов'язаний з йогою і це просто вікове? Ні, відповів той, це точно йога.

З цими думками Блек виступив на конференції в Омега Інстітьют, поглибленими відчуттями від останньої операції. Але його попередження здається пройшли повз вуха. "Я був рішучіше ніж зазвичай, моя думка була така що" Асана це не панацея і не лікування. Насправді, якщо ти робиш це занадто наполегливо - ти врешті-решт отримаєш проблеми "Багатьом не сподобалося почути це."