60 років тому, 4-6 січня 1964 року, Павло VI, обраний 6 місяцями раніше, здійснив свою першу закордонну подорож – екуменічний і мирний візит до Святої Землі.

Про свій намір покинути Ватикан Папа оголосив невдовзі після закінчення другої сесії ІІ Ватиканського Собору, наприкінці грудня 1963 року. Ця новина викликала великий резонанс не лише в Католицькій Церкві, а й у всьому світі. ЗМІ назвали це сенсацією та історичною подією. Про це пише Vatican News.

“Майже через 2000 років після того, як апостол Петро покинув Єрусалим і пішов до Рима, його 262-й наступник забажав повернутися до земного дому Ісуса”, – сказав Павло VI. Поїздка також мала стати вибаченням за гріхи розколу християнства.

Це папське паломництво, перше в сучасній історії, відбулося в дуже складних умовах, на планування та підготовку було менше місяця. Святіший Отець попрямував до одного з найбільш політично гарячих регіонів світу: дві країни, які він мав відвідати – Ізраїль та Йорданія – офіційно перебували у стані війни, а Єрусалим був розділений на дві частини майже герметичним кордоном. Апостольська Столиця не підтримувала дипломатичних відносин із жодною з двох країн, а відносини Церкви з юдаїзмом не були нормалізовані – це сталося лише наприкінці Собору, після ухвалення декларації Nostra aetate.

“Як паломники миру, ми молимося перш за все за добре примирення між людиною і Богом та за глибоку злагоду між людьми й народами”, — сказав Павло VI, який першим наважився говорити про мир по обидва боки арабо-ізраїльського кордону. Тоді він запевнив, що в Церкві існують виключно “думки доброї волі до всіх людей і всіх народів”.

Ця подорож 60 років тому стала поштовхом для розвитку екуменізму, а також контактів з юдаїзмом та ісламом.

Слід також додати, що хоча апостольське паломництво Павла VI вважається першою закордонною поїздкою Папи в історії Церкви, насправді його попередники залишали свої володіння декілька разів, але найчастіше з примусу.